Інтерв’ю з одним із засновників талера Денисом Лавнікевичем
Під час проведення Великого вейшнорського опитування чимало учасників задалися питанням – а що ж за штука така Талер? У тій давній вже історії крипто-Талера є темні плями… тому ми дали слово іншій стороні конфлікту, щоб читач зробив свої висновки. Читайте інтерв’ю з автором ідеї і одним з засновників талера Денісом Лавнікевичем.
Як і коли виникла ідея створити Талер?
У липні 2017-го. Я вивчав криптовалюти з точки зору економіки, фінансів – бо я не ІТ-спеціаліст і технічний бік справи мені мало відомий. Але ж я економічний оглядач з великим досвідом (з 1995-го), тому розумію економічний бік криптовалют. Мені це було цікаво, бо я побачив у крипті можливість реалізувати ідеї, які великий австрійський економіст Фрідріх-Авґуст фон Гаєк (Friedrich August von Hayek) висунув ще у 1970-х у книзі “Приватні гроші”.
У деякий момент – у липні 2017-го – я зрозумів, що було б добре створити окрему валюту, якою б могли користуватись білоруси, але яка б не залежала від держави.
Чому ви вирішили назвати свою криптовалюту “Талер”?
Бо це назва грошей, які використовувалися на нашій землі наприкінці середньовіччя і пізніше. Вони залишились у народній пам’яті, бо це були часи “золотого віку” для білорусів.
Чи були технічні проблеми з розробкою криптовалюти?
Не знаю. Всією технічною працею займався – як IT-спеціаліст – Сергій Лавриненко. Я не мав ніякого відношення до технічного боку, бо просто не мав і не маю зараз відповідних IT-компетенцій. Я займався економічним обґрунтуванням створення Талера, а пізніше – його PR.
Як ви планували “просувати” Талера, щоб він “пішов у народ”?
1. Прес-конференції для ЗМІ
2. Публікації у ЗМІ, участь у конференціях.
3. Роздача талерів людям.
4. Роздача талерів бізнесам.
5. Роз’яснювальна робота з чиновниками.
Чи призвели всі ці дії до позитивного результату?
Тільки деякі з них. Наприклад, ми оголосили, що будем давати 50.000 талерів будь-якому бізнесу, який хоче використовувати ці талери саме у своєму бізнесі. Але одна вимога – обґрунтуйте, розкажіть, як ви будете їх використовувати. Зверталися по талери багато хто, але ніхто не міг розтлумачити, як планує їх використовувати. На той момент мало у кого був досвід роботи з криптовалютами, люди погано розуміли тему.
Ми і самі, щиро кажучи, не надто серйозно ставилися до проекту, це було щось на кшталт практики.
Як і коли виникла ідея інтеграції Талера у Вейшнорію?
You may also like
Сергій Лавриненко розповів мені про цей проект, сказав, що знає людей, які його створюють. І з’явилася ідея просто перерахувати певну частину талерів Вейшнорії, щоб показати натуральну модель використання криптовалют у державі – нехай і віртуальній. Так навіть краще – для розуміння процесів. Ми зустрілися і домовилися перерахувати Вейшнорії на початку 100.000 талерів. Ми це зробили.
Усі чули про розкол команди Талера, чули про якісь скандали і інтриги, але мало хто знає, що там насправді сталося… Розкажіть про це більш докладно, які конфлікти виникли під час передачі премайну? І хто у цьому винен?
Скандали завжди виникають там, де є деяка хайпова тема і на її злітаються люди, які хочуть на ній заробити. У випадку Талера біля нього дуже швидко намалювалися частина людей, які не мали ніякого стосунку до створення крипто-монети, але хотіли щось на ній….. ну, може заробити, чи щось ще.
Почалися деякі особисто мені не зрозумілі інтриги, скандали і так далі.
Одночасно розпочався психологічний тиск з боку влади Білорусі, з боку спецслужб. Це зрозуміло – держава не хоче втрачати монополію на гроші, а ми, виходить, кинули їй виклик.
Так от, розпочався психологічний тис, розпочалися скандали, було добре помітно, як у команду засилають людей ззовні, а також у неї додаються якісь шахраї, які починали говорити від імені талера, щось робити від імені талера і так далі.
Мало-помалу я і Сергій почали втрачати контроль над проектом. Наприкінці лютого 2018-го Сергій заявив, що виходить з проекту. Я в той час сильно хворів, лежав то в одній лікарні, то в іншій, і мені моє здоров’я було дорожче за проект (на той момент). Коли Сергій вийшов, я вирішив так само на деякий час покинути проект – поки буду поправляти здоров’я. Було вирішено передати премайн під відповідальність Вейшнорії.
Частину перерахували без проблем. Коли я вирішив передати решту, з іншого комп’ютера, виявилося, що той комп’ютер зламаний (через несанкціонований доступ), а гаманець талерів на ньому – запаролений.
Я не знаю, хто це зробив. У мене є підозра на кількох людей, які мали доступ до того ноутбука – але, не маючи доказів, я не можу когось публічно звинувачувати.
Коротше кажучи, виявилося, що мій гаманець заблокований, а доступ до нього має хтось інший. Але “широка публіка” почала кричати, що я просто не хочу передавати талери Вейшнорії.
Цікавий психологічний момент: я і не був повинен нікому нічого передавати, бо це була приватна власність двох людей – мене та Сергія Лавриненка. Але ж справу почали повертати так, наче я відмовився передавати талер Вейшнорії.
Чи бачите ви варіанти, як вибратися з ями?
Варіанти бачаться, і добрі, і ті, що можна цілком реалізувати. Просто я не знаю, навіщо це мені при такому ставленні до мене.
Як могло б виглядати у перспективі функціонування Талера у Вейшнорії?
Довго розповідати, це окрема велика тема. Але, кажучи коротко, при правильній побудові фінансової системи (я це прописував у першій версії “Білого паперу” Талера, яка в мене збереглася) – талер міг би чудово працювати як грошова одиниця і Вейшнорії і не тільки її.
Чим є Вейшнорія у вашому розумінні?
Вельми цікавий проект, який надихає, дуже перспективний. Який, на жаль, у певному ступені став заручником людей, яким він або більше не цікавий, або просто не самих гідних. Але ж Вейшнорія поки має вельми добрий потенціал – просто не може його розкрити.
Чи бачите для себе більш активну роль у Вейшнорії?
Хоча я громадянин Вейшнорії, її творці чомусь довгий час поливали моє ім’я брудом та лайном, глузували з мене, навіть забанили у чаті Вейшнорії коли я почав питати, те що їм не подобається. Відповідно при такому стані речей, я не бачу для себе ніякої ролі у Вейшнорії. Коли щось зміниться – будемо дивитися.